15
і прісна, без смаку. І в такий спосіб проходить втрата сутності. Шкода,
що нижньосаксонський діалект поблизу Касселя, перебуваючи на межах
давнього саксонсько-франкського округу Гессен, є невизначеною та
незрозумілою сумішшю нижньосаксонського та верхньонімецького.
Наскільки ми знаємо, нами зібрано такий фольклорний матеріал,
який ще ніким іншим не записувався і подібного зібрання німецьких
казок просто немає. На даний момент існує лише декілька цілком ви-
падково збережених, які згадуються або використовуються як матеріал
до подальшого створення більших оповідей. Ми виступаємо проти
таких обробок. Хоча, поза сумнівами, у кожному живому відчутті поезії
лежить поетична фантазія і бажання вдосконаленості, без яких оповідь
була б чимось неплідним і відмерлим, тому якраз це є причиною, що
в кожній місцевості розповідь ведеться з притаманним їй колоритом
і, відповідно, кожні вуста розповідають по-іншому. Одначе, все-таки
є велика відмінність між тим напівнесвідомим, цією такою тихою
простотою, яка є подібною до росту рослини, і яка походить з безпо-
середнього життєвого джерела напоєного простотою — між безжально
та свавільно скороченим на свій лад фольклорним матеріалом. Чогось
подібного ми аж ніяк не можемо схвалити. Єдиним правилом для запису
та обробки фольклорного матеріалу мала би бути домінуюча над усім
позиція, власне, поета, який керується лише природною вдосконале-
ністю народної духовності, що не дозволяє проникнути тій особливій
хіті в його творчість. Якщо ж залишити в оповідях саму лишень наукову
цінність, тобто пристати до думки, що в них збереглися лишень по-
гляди і уявлення з укладами минулих часів, то само собою зрозуміло,
що цінність такого твору після обробки майже завжди приречена на
загибель. Сама поезія навряд чи виграє, бо вона, насправді, живе там,
де знаходить духовну спорідненість, котра наділена здатністю «охоло-
джувати» та «освіжати», або зігріває і зміцнює. Кожна обробка оповідей,
яка забере у них простоту, невинність і скромну чистоту, вириває їх
із кола, в якому вони перебувають, і де вони завжди палко бажані, бо
тільки в таких колах немає гидливого ставлення до них, викликаного
перенасиченістю духовного життя пустими прагненнями. Може бути,
і це в найкращому випадку, що витонченість, дотепність, гумор особли-
вого ґатунку застосовують для відображення сміховинних дрібниць, що
минуть у часі, ніжний показ почуттів, як це неважко помітити в поезії
всіх народів. Проте цей прийом все ж має більше порожнього блиску,
ніж користі, він несе за собою одноразове слухання, або читання, до
яких звик наш час, і нагромаджує та загострює збудження. Одначе
в повторі жарт нас утомлює, а тривала розповідь — це щось спокійне,
тихе, чисте. Натренована рука таких обробок стає схожа на ту покарану
богами тим, що все, чого вона доторкалася, навіть їжу, перетворювала
на золото, але таке багатство не може ні наситити, ні напоїти. Лишень
те, що створюється уявними міфологічними картинками, незважаючи
потім на найкращі і найсильніші слова, здається холодним і аморфним,